Закон України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» (далі – Закон) встановлює правові та організаційні засади надання споживачам інформації про харчові продукти з метою забезпечення високого рівня захисту здоров’я громадян і задоволення їхніх соціальних та економічних інтересів.
Даний Закон повністю відповідає Регламенту ЄС 1169/2011. Водночас, бізнес має певні перестороги, які було обговорено з представниками Держпродспоживслужби та проектом ЄС, який готував текст цього Закону в Європейській Бізнес Асоціації минулого тижня.
По-перше, даним Законом передбачено 2 види терміну придатності – щодо швидкопсувних та інших продуктів. Однак, в ЄС немає чіткого розмежування цих категорій і бізнес самостійно визначає, до якого виду належить його продукція. Тож зазначаючи «вжити до» виробник повідомляє, що після цієї дати споживачу не гарантує безпечність.
По-друге, необхідність визначення партії продуктів для легкості її ідентифікації. Адже Законом «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» визначено, що номеру партії обов’язково має передувати літера L, або якщо продукцію можна ідентифікувати за кінцевою датою споживання. Тож номер партії допоможе простежуваності продукції.
По-третє, необхідність зазначення назви оператора ринку, що відповідає за надання інформації, наприклад, у випадку Private Label ним стає замовник, а не безпосередній виробник. Зараз же зазначають виробника, імпортера і на чиє замовлення продукцію виготовлено. Хоча, насправді, споживачу важливо лише розуміти, до кого звернутись у разі потреби.
По-четверте, 6 серпня 2019 року Мінекономрозвитку своїм наказом скасував Технічний регламент щодо правил маркування харчових продуктів. Тож перехідний період для маркування продукції за старими нормами може бути під загрозою. Адже немає законодавства, яке регламентуватиме, яким чином надалі здійснювати маркування (протягом 3 років), що закладено в Законі про інформацію.
По-п’яте, визначення найбільшої площі продукції, де зазначається основна інформація (склад продукції тощо). Так, наприклад, це чітко визначено в інструкції ЄС, тож бізнес наполягає на такій рекомендації і з боку Держпродспоживслужби для українського ринку.
Тому Європейська Бізнес Асоціація закликає долучити бізнес до офіційних консультацій щодо застосування окремих норм Закону. Водночас бізнес-спільнота звертається до Мінекономрозвитку з пропозицією виправити ситуацію з Технічним регламентом задля уникнення ускладнень в роботі без діючої нормативної бази.
Джерело: Приватний підприємець
