06.12.2018 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» (далі – Закон), який набирає чинності через 6 місяців з дня його офіційного опублікування.
Цей Закон встановлює засади надання споживачам інформації про харчові продукти з метою забезпечення захисту здоров’я громадян і задоволення їх соціальних та економічних інтересів, зокрема, регламентує вимоги до інформації, яка має зазначатися на етикетках продуктів харчування – визначає, яка інформація має бути відображено обов’язково та яка може надаватися в добровільному порядку. Варто зазначити, що зазначені вимоги не поширюються на харчові продукти, призначені (вироблені) для особистого споживання, допоміжні матеріали для переробки та на матеріали, що контактують з харчовими продуктами.
Зокрема, обов’язково інформація на етикетці харчового продукту має бути на державній мові та містити такі дані:
- назву харчового продукту;
- перелік інгредієнтів;
- інгредієнти або допоміжні матеріали, які використовуються у виробництві або приготуванні харчового продукту і залишаються присутніми у готовому продукті навіть у зміненій формі;
- кількість певних інгредієнтів або категорій інгредієнтів;
- кількість харчового продукту в установлених одиницях вимірювання,
- мінімальний термін придатності, умови зберігання та використання,
- найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про продукт харчування, а для імпортованих товарів – найменування та місцезнаходження імпортера;
- країну походження або місце походження;
- інструкцію з використання у разі, якщо відсутність таких інструкцій ускладнює належне використання продукту харчування;
- для напоїв із вмістом спирту етилового понад 1,2 % об’ємних одиниць – фактичний вміст спирту у напої (крім продукції за кодом 2204 згідно з УКТ ЗЕД);
- інформацію про поживну цінність харчового продукту.
З моменту опублікування набувають чинності норми Закону, які передбачають заборону операторам ринку здійснювати обіг харчових продуктів, отриманих з потужностей, що не пройшли державної реєстрації або не отримали експлуатаційного дозволу у Держпродспоживслужбі та її територіальних органах та/або використовувати такі харчові продукти у виробництві інших харчових продуктів.
Також Закон визначає, що харчові продукти, які відповідають вимогам законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти, які діяли до введення в дію цього Закону, але не відповідають вимогам цього Закону, можуть вироблятися та/або вводитися в обіг протягом трьох років після введення в дію цього Закону. Такі продукти харчування можуть перебувати в обігу до настання кінцевої дати споживання або закінчення строку придатності.
Згідно із новим Законом Держпродспоживслужба визначена як орган, який контролюватиме виконання операторами ринку вимог до інформації про харчові продукти.
Закон встановлює відповідальність операторів ринку за порушення законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти.
Передбачається відповідальність операторів ринку харчових продуктів за порушення у вигляді штрафів, розмір яких встановлений від 5 до 40 мінімальних заробітних плат.
Передбачається запровадження відповідальності операторів ринку за:
- порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів;
- виробництво та/або обіг харчових продуктів з використанням незареєстрованої потужності:
- виробництво, зберігання харчових продуктів без отримання експлуатаційного дозволу на відповідну потужність;
- невиконання визначеного Законом обов’язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР);
- реалізація харчових продуктів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров’я людини або тварини;
- порушення вимог щодо забезпечення простежуваності, передбачених законодавством про харчові продукти;
- невиконання обов’язку щодо відкликання або вилучення з обігу небезпечних харчових продуктів;
- використання, реалізація незареєстрованих об’єктів санітарних заходів, якщо обов’язковість їх державної реєстрації встановлена законом;
- пропозиція до реалізації або реалізація непридатних харчових продуктів;
- пропозиція до реалізації або реалізація харчових продуктів, які є шкідливими для здоров’я людини або тварини;
- пропозиція до реалізації або реалізація швидкопсувних харчових продуктів, строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти не стали шкідливими для здоров’я людини або тварини;
- пропозиція до реалізації або реалізація харчових продуктів, що не є швидкопсувними, мінімальні строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти не стали шкідливими для здоров’я людини або тварини;
- порушення значень параметрів безпечності об’єктів санітарних заходів, встановлених законодавством про харчові продукти;
- невиконання рішення посадової особи компетентного органу, його територіального органу про знищення небезпечного харчового продукту, допоміжних матеріалів для переробки;
- ненадання, несвоєчасне надання, надання недостовірної інформації на вимогу посадової особи Держпродспоживслужби або його територіального органу;
- відмова в допуску посадової особи Держпродспоживслужби або його територіального органу до здійснення державного контролю, невиконання їх законних вимог,
- невиконання, несвоєчасне виконання рішення головного державного інспектора (головного державного ветеринарного інспектора) про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів.
Джерело: Приватний підприємець http://chp.com.ua
